Наснаги!
1. Опишіть перші дні Великої Вітчизняної війни.
2. Назвати події за датами: 22 червня 1941р.; 17 вересня 1941р.; 22 липня 1941р.
3. Схарактеризуйте політику радянської влади щодо Західної України, Бесарабії та Північної Буковини у 1929-1941рр.
4. "Новий порядок" та його складові.
5. Оцініть значення військових операцій 1944р. для визволення України.
6. Схарактеризуйте прич
ини та наслідки голоду 1946-1947рр.
7.Оцініть наслідки радянізації західноукраїнських областей
8. Опишіть основні здобутки української літератури і мистецтва
9. Визначте історичну особу на портреті:
а)
б)
__________________________________________________
1) 22 червня 1941р. за планом "Барбаросса", нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Наступ розгортався у трьох напрямках - на Ленінград, на Москву та на Київ. На УРСР наступала група Армії "Південь", тобто найбільша частина німецьких сил. Командувачем був фон Рундштетдт. Також через Молдову у напрямку Південного Правобережжя та Криму виступили румунські війська.
ВідповістиВидалитиЯк тільки почалася війна, було проведено наступні мобілізаційні заходи: до лав Червоної армії з України призвано понад 2,5 млн. ос.; розпочато евакуацію підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ УРСР, а об'єкти, що не підлягали евакуації, просто ліквідовувалися; організовано загони добровольців для народного ополчення, спрорудження оборонних укріплень; підприємства народного господарства переведено на новий лад, тобто збільшено випуск воєнної продукції, подовжено тривалість робочого дня до 11 годин.
Наступу фашистських військ протистояли наші бійці з двох фронтів - Південно-західного та Південного.
Найбільшою танковою битвою, що відбулася 23-29 червня, була битва в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно. Там було близько 2-х тисяч танків з обох боків. Ця битва затримала заплановане просування німців на тиждень.
Початок німецько-радянської війни виявив слабкість СРСР, брак підтримки населення, особливо у нас на Україні, де велика його частина бажала поразки СРСР та розвалу радянської більшовицької системи. Доказами цього були добровільні здачі у полон та втечі з Червоної армії.
4) Говорячи про "Новий порядок" необхідно в першу чергу згадати те, що нацисти встановили на теренах України жорсткий окупаційний режим. Україна стала для німців територією для проживання та джерелом продовольства, сировини а робочої сили. Створювалася навіть ціла система грабіжницьких органів. Із цими питаннями пов'язана реалізація плану "Ост", за яким передбачалося часткове винищення місцевого населення у концтаборах, депортація на примусові роботи в Німеччину, масові ростріли військовополонених та цивільного населення. Також вивозився український чорнозем, українські культурні цінності, сировина, устаткування з фабрик та заводів, рухомого складу залізниць. Було збережено колгоспи на селі, а робочи день на підприємствах становив 12-14 год. 20 серпня 1941р. із центром у м. Рівне створено рейхскомісаріат "Україна", що поділявся на 6 округів: Волинь, Поділля, Житомир, Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Таврія. Після розчленування України з'явилися також також "дистрикт Галіціон", що вклячав в себе Лювівську, Дрогобицьку, Станіславську та Тернопільську області, "Трансністрія", тобто Чернівецька, Ізмаїльська та Одеська Області, а також ряд районів Херсонської, Миколаївської та Вінницької областей, було передано Румунії. Також існувала, так звана "Прифронтова зона" - Сумська, Харківська, Луганська та Чернігівська області. Немаловажливим аспектом "Нового порядку" став і Голокост, тобото цілеспрямоване винищення єврейського та циганського населення. Ця программа була прийнята 1942р. В Україні загинуло близько 1,5 євреїв. Тільки у Бабиному Яру було розстріляно близько 150 тис. євреїв із 195 тис. загальної кількості людей. Також існувало таке явище, як "колабораціонізм" - співпраця певної чатсини населення з окупантами. Це були старости в селах, "поліцаї", також мала місце участь у добровільних військових з'єднаннях.
ВідповістиВидалити+
Видалити2)
ВідповістиВидалити22 червня 1941 - за планом "Барбаросса", нацистська Німеччина напала на Радянський Союз.
17 вересня 1941 - було здано Київ після дозволу Ставки
22 липня 1941 - Битва за Київ. 26-а армія Південно-Західного фронту залишила Фастів.
+
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити5) З кінця 1943 року почалося визволення українських земель з під влади нацистів, вони стали відходити під тиском Червоної арміїі. 23 серпня 1943 більшовики зайняли Харків, а 6 листопада - Київ. Відступаючи з Лівобережжя, німці нищили все на своєму шляху, зруйнували Дніпропетровськ, Полтаву, Кременчук, Київ та інші міста. Наприкінці 1943 радянські війська займають Східну Волинь - Житомирщину, а з зими 1944 - Західну Волинь (5 лютого - Рівне і Луцьк), Поділля( 20 березня - Вінницю, 25 - Проскурів) , а згодом і Буковину (30 березня - Чернівці), Східну Галичину(15 квітня - Тернопіль). Дещо довше затрималися німці на півдні України, де обороняли Одесу (10 квітня 1944), Крим (травень 1944), Західну Галичину( 27 липня 1944 Львів і Станіславів, 6 серпня - Дрогобич) і нарешті Закарпаття (24 жовтня 1944 - Ужгород). Наприкінці жовтня 1944р. уся територія УРСР була зайнята більшовиками.
ВідповістиВидалитиЧервона армія здійснила серію масштабних наступальних операцій.Масштаби операції,проведеної 1-м Українським фронтом, вражали. Бойові дії розгорнулися на лінії вздовж фронту в 400км і глибиною у 200км.
Метою операцій було остаточне звільнення території УРСР ! Внаслідок наступу радянських військ вермахт зазнав величезних втрат. 28 жовтня - Україна була визволена.
+
Видалити6) Головна причина голоду 1946 -1947р. була через наслідки війни: спалені та зруйновані села, нестача робочих рук (основну робочу силу в колгоспах становили жінки) зруйнована техніка,,посівні площі не пригодні до засіву, зменшення кількості худоби.
ВідповістиВидалитиПосухи 1946р призвели до значного зниженню врожаю.
Незважаючи на конкретні умови і можливості, органи влади СРСР вимагали будь-якою ціною виконати обовьязкові плани хлібозаготівель.Ці плани були нездійсненні і неодноразово підвищувалися.
Експорт зерна за кордон в тому числі для досягнення політичних цілей.
Наслідки: УРСР втратила близько 1млн населення; посилились суспульно-політичні протиріччя у республіці,що негативно вплинуло на моральний стан людей; ускладнилася відбудова промисловості та сільського господарства.
+
Видалити9) а) - Жданов Андрій Олександрович
ВідповістиВидалитиб) - Мельник Андрій Опанасович
+
Видалити7) Наслідки радянізації були, як негативні так і позитивні.
ВідповістиВидалитиНегативні: при входженні західних областей України до складу СРСР, сталінський режим прагнув якнайшвидше здійснити соціалістичні перетворення, провести індустріалізацію, колективізацію, культурну революцію.Радянська влада прагнула докорінно змінити духовне життя західноукраїнського суспільства на принципах комуністичної ідеології(Зміна: релігії,мови,звичаїв,організації праці та ін. )
Позитивні : розпочалася українізація, ліквідовувалася система полонізації краю, було зміцнено систему освіти, зростала кількість початкових шкіл, поліпшилося медичне обслуговування населення сільської місцевості, українська мова стала офіційною у Львівському університеті.
8) Основні здобутки з літератури: О.Гончара(трилогія ''Прапороносці '', повість "Земля гуде "), Ю.Яновський(Київські оповідання), М.Стельмаха(роман Велика рідня ), М.Рильського(поетична збірка Троянди й виноград), Остапа Вишні( гумористичні оповідання) П.Панч(роман Запорожці ) Н.Рибак( роман Переяславська рада)
ВідповістиВидалити- з театру: у другій половині 40-х років в Україні діяло 103 театри. Улюбленцями глядачів були такі майстри сцени,як Б.Гмиря, Г.Юра, Н,Ужвій, М.Романов та ін.
- з Музичного мистецтва : Київська державна хорова капела "Думка" О.Сороки, Львівська державна хорова капела "Трембіта" П. Муравського, Державна капела бандуристів О.Манківського, Державний український народний хор Г.Верьовки.
- з образотворчого мистецтва : основною темою залишалася війна. В.Овчинников (триптик "Бабін Яр" ), Л.Мучник ( картина "Ми ще повернемося"), С.Беседін(картина"Визволителі Києва") та ін.
- з кіномистецтва: присвячувалося героїзму радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни. Фільми: Подвиг розвідника(режисер Б.Барнет), Третій удар(режисер І.Савченко)
1) 22 червня 1941 року о 3 годині 30 хвилин 190 німецьких та союзних дивізій без оголошення війни вдерлися на територію Радянського Союзу. Близько 5,5 млн. солдат і офіцерів почали боротьбу проти СРСР. На їх озброєнні було 3.580 танків, 47.000 гармат і мінометів, 2.740 літаків (без урахування авіації союзних країн, що налічувала майже тисячу одиниць техніки). У лавах радянської армії перебувало на початку війни близько 5,4 млн. чол. За перші тижні війни її чисельність зросла ще на 3.5 млн. солдатів. Радянські війська тільки у західних прикордонних округах налічували 2,9 млн. Радянські війська мали 58 дивізій (867,7 тис. чол.) проти 36 (730 тис. чол.) у ворога, 13.634 гармат і мінометів проти 9.700 у німців, 761 танк Т-34 і КВ та 3.440 танків Т-26 і БТ-7 проти 210 середніх і 540 легких танків вермахту та 2.256 літаків, в основному нових типів, проти 800 у "люфтваффе".
ВідповістиВидалитиhttp://warhistory.ukrlife.org/3_4_02_4.htm
Видалити2) 22 червня 1941 р. німецька авіація без жодної причини скоїла нальоти на наші аеродроми та міста вздовж західного кордону та піддала їх бомбардуванню.
ВідповістиВидалити17 вересня 1941 р. було здано Київ після дозволу Ставки.
22 липня 1941 р. Битва за Київ.
+
ВидалитиНацисти установили на окупованих територіях жорстокий окупаційний режим. Вони перетворили Україну в німецьку колонію, що входила в «німецький життєвий простір» і стала джерелом сировини, продовольства, робочої сили для «третього рейха». 85% усіх продуктів, вивезених у роки війни зі СРСР до Німеччини, були з України. Нацистами була створена ціла система грабіжницьких заготівельних органів. Найбільшим серед них було «Центральне товариство Сходу», що мало 30 комерційних відділів із 200 філіями в містах.
ВідповістиВидалитиГітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України в аграрно-сировинний придаток рейху, життєвий простір для колонізації представників «вищої раси». Протягом 30 років планувалося виселити 65% населення України, на «землі, що звільнилися», переселити німців, а тих місцевих жителів, які залишаться живими, поступово «онімечити».
Окупаційний режим здійснювався гестапо, військами СС, Службою безпеки (СД). Діяла також допоміжна адміністрація з місцевих жителів (бургомістри, старости, поліція). Необхідність керування окупованими територіями України вимагала великого і розгалуженого адміністративного апарату, створити який без участі місцевого населення було важко. I в нацистів знаходилися помічники - колабораціоністи (місцеві жителі, які співробітничали з окупаційною владою). Більшість із них складали ті, хто став жертвою сталінської репресивної системи, бажав помститися радянській владі. Вони йшли в окупаційні органи, поліцію, каральні підрозділи. Саме зрадники сприяли арештам і знищенню антигітлерівського підпілля в Києві, Одесі та інших містах, допомагали знаходити комуністів, радянських активістів, євреїв, прирікаючи їх на знищення; іноді колабораціоністи безпосередньо брали участь в «акціях знищення».
Нацисти в ідеологічній роботі використовували як негативні приклади діяльність більшовиків проти народу України. Окупанти обіцяли провести аграрну реформу, розвивати українську культуру, повернути солдатів додому, але це були способи морально-психологічного тиску, на тлі якого жителі України оголошувалися громадянами «третього сорту», їхнє життя строго регламентувалося правилами і наказами, порушення яких призводило до концтаборів або розстрілу.
Великою трагедією для України стало вивезення людей, у першу чергу молоді, на роботу в Німеччину. У 1941-1944 pp. 2,8 млн чоловік були вивезені зі СРСР у нацистське рабство і 2,4 млн із них були з України. Десятки тисяч із них загинули на чужині від виснаження, хвороб і травматизму. Частина остарбайтерів (так називали вивезених у Німеччину), боячись репресій з боку радянської влади, не повернулися на Батьківщину після завершення війни. Крім цього, і на окупованих територіях була організована примусова праця населення з метою зміцнення економічної могутності «третього рейху».
на яке запитання ти це скопіював?
Видалити^
ВідповістиВидалити|
|
4)
що це?
Видалити5)Перемога під Сталінградом у лютому 1943 p., розгром німецьких військ у Курській битві в серпні 1943 p., самовіддана праця мільйонів людей у тилу під гаслом "Все — для фронту, все — для перемоги", а також допомога союзників по антигітлерівській коаліції створили необхідні передумови для наступу Червоної армії по всьому фронту. Відкрилася можливість для оволодіння Лівобережною Україною, форсування Дніпра та створення стратегічних плацдармів на Правобережжі. Забезпечивши чисельну перевагу над ворогом, радянські війська просувалися на захід, витісняючи нацистських загарбників з України.
ВідповістиВидалитиУ результаті успішної Чернігівсько-Прип'ятської операції, що почалася в серпні 1943 p., частини і з'єднання Центрального фронту прорвали сильну оборону ворога і в ніч на 9 вересня форсували Десну. До 14 вересня вони визволили понад 100 насалених пунктів. 15 вересня взяли Ніжин — останній великий укріплений пункт противника на київському напрямку. Великих успіхів досягли також війська Воронезького фронту, які до 20 вересня вигнали противника з 800 населених пунктів північних областей України. Поразки німецьких військ змусили Гітлера прибути зі ставки в Східній Пруссії до Вінниці. Нацистське командування розробило плани стабілізації ситуації, але вони зазнали краху. 21 вересня було взято Чернігів і відкрито шлях до Дніпра. Протягом вересня 1943 р. від гітлерівців очистили Харківську, Сумську, Чернігівську, Полтавську області та лівобережні райони Київщини.
http://pidruchniki.ws/13141219/istoriya/vizvolennya_ukrayini_vid_natsistskih_zagarbnikiv_vozzyednannya_ukrayinskih_zemel
Видалити6) Весною, літом 1946 р. 16 областей України в тому числі Київська, Полтавська, Вінницька, Ровенська, Житомирська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Запорізька, миколаївська, та інші вразила посуха.
ВідповістиВидалитиЗимові і ярі культури загинули, а там де вони залишилися становила 2-3 ц. З гектара, а в 1940 – 14,6 ц. /га, 1944 – 10,8 ц./га. Колгоспники в деяких колгоспах на трудодень могли отримати 50-100 гр. Зерна. Місцеве керівництво просило Центр скоротити плани хлібозаготівель, а інколи робили це самостійно, за що Центр їх карав. Замість допомоги прийшли вказівки з Москви про збільшення здачі хліба з 340 до 360 млн. пудів, мотивуючи тим, що селяни приховали хліб як і в 30-ті роки.
Посуха загострила ще одну проблему – корми для худоби. Почався масовий падіж худоби, селяни здавали племінну худобу на м’ясо, в цей період плани заготівлі м’яса були перевиконані вдвічі більше запланованого.
Маючи гіркий досвід 30-х, селяни почали тікати в міста, на новобудови, але їх швидко повертали назад через відсутність паспортів та довідок від сільрад про переїзд селянина. В цей же час відновив свою дію закон від 7 серпня 1932 р. “Закон про 5 колосків” за яким можна було отримати до 10 років ув’язнення в таборах.
На весну 1947 р. становище ще більше погіршується. Президія ВР СРСР видає кілька указів “Про кримінальну відповідальність за розкрадання держмайна, Про посилення охорони особистої власності громадян”. Покарання передбачало від 7 до 10 р. таборів з конфіскацією майна. До кримінальної відповідальності було притягнуто 15 тис. голів колгоспів. Микита Хрущов був усунутий з поста секретаря ЦК КП.У за зрив поставок хліба та поширення так званої неправдивої інформації про розгортання трагедії на Україні. Хрущов залишається Головою Уряду, а секретарем ЦК призначено Кагановича. Незважаючи на це, заготівля хліба була виконана лише на 60 %.
+-
Видалитивсе скопійоване з сайтів
7) В умовах, коли Наддніпрянщина переживала трагедію голоду 1946—1947 рр. і труднощі відбудови, в Західній Україні розгорнулася насильницька і всеохоплююча радянізація всіх сторін соціально-економічного і культурного життя краю. До здійснення радянізації Західної України активно залучалися працівники партійно-комсомольського, державного апарату, службовці правоохоронних органів, державної безпеки, культури й освіти з інших регіонів Радянського Союзу, переважно зі Східної України, їх направляли на заводи, фабрики, у радянські установи, партійні, комсомольські органи, МТС, школи, вузи, технікуми тощо. Лише в сільські школи західноукраїнських областей у 1944-1950 рр. було направлено майже 44 тис. учителів, у Західну Україну прибуло 20 тис. кваліфікованих робітників, чимало інженерно-технічних працівників, спеціалістів сільського господарства. Утворювалась мережа партійних і комсомольських організацій, формувалися професійні спілки. У 1950 р. у Західній Україні налічувалося 88 тис. комуністів проти 31 тис. у 1946 р. У грудні 1945 р. ЦК КП(б)У створив спеціальний відділ по західних областях. Згодом подібні підрозділи було організовано в галузевих міністерствах, інших управлінських республіканських структурах. Питаннями щодо західних областей відав один із заступників голови уряду, а в міністерствах — один із заступників міністра.
ВідповістиВидалитиhttp://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
Видалити8)Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л. Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад 120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
ВідповістиВидалити31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора.
У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського керівництва.
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило Галицький», П. Тичини «Йдемо на бій», «Перемагать і жить!», М. Рильського «Слово про рідну матір», А. Малишка «Україно моя», В. Сосюри, О. Корнійчука, піднімали бойовий дух бійців і командирів, надихали їх на героїчні вчинки.
http://ito.vspu.net/SAIT/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/www/Prakt_IT/PIDSUMOK/2010_2011/grupa/kozak_vitaliy/pidrushnik/teor_curs/33.htm
Видалити9)
ВідповістиВидалитиа) - Жданов Андрій Олександрович б) - Мельник Андрій Опанасович
Женя Кашкарёв22 грудня 2013 р. 00:43
ВідповістиВидалити8) Основні здобутки з літератури: О.Гончара(трилогія ''Прапороносці '', повість "Земля гуде "), Ю.Яновський(Київські оповідання), М.Стельмаха(роман Велика рідня ), М.Рильського(поетична збірка Троянди й виноград), Остапа Вишні( гумористичні оповідання) П.Панч(роман Запорожці ) Н.Рибак( роман Переяславська рада)
- з театру: у другій половині 40-х років в Україні діяло 103 театри. Улюбленцями глядачів були такі майстри сцени,як Б.Гмиря, Г.Юра, Н,Ужвій, М.Романов та ін.
- з Музичного мистецтва : Київська державна хорова капела "Думка" О.Сороки, Львівська державна хорова капела "Трембіта" П. Муравського, Державна капела бандуристів О.Манківського, Державний український народний хор Г.Верьовки.
- з образотворчого мистецтва : основною темою залишалася війна. В.Овчинников (триптик "Бабін Яр" ), Л.Мучник ( картина "Ми ще повернемося"), С.Беседін(картина"Визволителі Києва") та ін.
- з кіномистецтва: присвячувалося героїзму радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни. Фільми: Подвиг розвідника(режисер Б.Барнет), Третій удар(режисер І.Савченко)
ВідповістиВидалити