Історія України - завдання для групи 1

Відповіді  пишіть в  коментарях,  вказуючи  номер  питання.  Слідкуйте,  за  моїми  коментарями  та  зауваженнями.
Наснаги!
1. Масове  знищення населення  України в  період  окупації: події  та  наслідки.
2. Схарактеризуйте мобілізаційні та евакуаційні заходи радянської влади
3.Дайте  пояснення, застосуйте  на  прикладах поняття:
план "Ост", онімеччення, "новий  порядок", фольксдойчі, комендантська  година, концтабір,  голокост,  остарбайтери.
4. Порівняйте течії  руху  опору в  Україні під  час  окупації.
5. Опишіть визволення  Харкова  та  Донбасу
6. У  чому  полягала суперечливість стратегії ОУН  та  УПА? Висловити  та  аргументувати свою  думку.
7. Оцініть внесок  України у  перемогу над Німеччиною.
8.Охарактеризуйте причини  та  наслідки  голоду  1946-1947.
9. Опишіть діяльність освітніх, наукових інститутів у  повоєнні  роки.
_______________________________________________________________

109 коментарів:

  1. 3.План "Ост" - це план щодо якого німці хотіли закріпитися у східній європі і передбачав примусове виселення людей з території Польщі і окупованих областей СРСР від 75 до 85 відсотків і розміщення їх в Західному Сибіру, на Північному Кавказі і в Південній Америці. онімеччення- це процес депортації словян і заселення на їх місце німців ( тих словяни які були не працездатні було наказано знищити). фольксдойчі - це етнічні німці. остарбайтери- це люди яких обманом вивезли до німеччини на тяжкі роботи. голокост - це массове знищення євреїв та циган у роки великої вітчизняної війни на території німеччини її союзників та на окупованих територіях.концтабор- це табір в'язниця для цивільних та військово полонених у воєний час та у країнах з тоталітарним режимом. комендантська година - це заборона зявлятися місцевим мешканцям на вулицях з 18-години до 5-години ранку , тих кто порушував розстрілювали. "новий порядок" -ця назва мала знаменувати відмеження від усього ща було при радянській владі , нацисти повертали підприємства колишнім власникам дозволили відкривати магазини , ресторани , майстерні, тощо.

    ВідповістиВидалити
  2. 2 мобілізаційні та евакуаційні заходи радянської влади - у перші ж дні радянська влада почала мобілізацію людських ресурсів і матеріально технічних засобів , лише за липень серпень 1941 р з україни призвано 2.5 млн осіб , багато з них були добровольцями . також створювали загони народного ополчення які за віком чи станом здоровя не могли брати участь у військових діях , також утворювалися винущувальні батальйони для боротьби з парашутними десантниками та диверсійними групами противника , також почали навчати населення військовій справі , одночасно з мобілізацією почалась перебудова народного господарства на воєний лад. СРСР видала наказ "спаленої землі" усе що не можно було вивезти треба було знищити.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. детальніше про евакуацію

      Видалити
    2. евакуація до східних районів срср підлягали промислові цінності обладнання верстати машини , цінні сировинні ресурси та продовольство , кваліфіковані кадри також молодь яка була здатна до військової служби. З україни евакуйовано 125 млн. пудів зерна 1000 заводів 30 тис. тракторів 6 млн. голів худоби. Також було евакуйовано білизько 4 млн. осіб.

      Видалити
    3. +, але СРСР, Україна та ін. назви пиши , використовуючі великі букви

      Видалити
  3. 6. ОУН( лідер А мельник) - вони вибрали курс на зближення з нацистами щоб боротися разом против більшовиків. УПА( лідер С.Бендера) - бендерівці ж у свою чергу вибрали курс на створення власної армії і хотіли розгорнути боротьбу за незалежність україни спираючись на силу українського народу. Я не підтримаю ні ОУН ні УПА адже вони обидва помилялися, мельниківців просто б вікористали як безкоштовну силу у боротьбі против СРСР а потім їх або б розстріляли або вислали у концтабір . УПА зі своєю ідеєю незалежності україни нічого б не домоглися , навряд їм вистачило б сил боротися з рейхом та з червоною армією.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. що таке ОУН (б), а що таке УПА? в чому різниця?

      Видалити
    2. ОУН(б)- це організація українських націоналістів на чолі зі Степаном Бендерою які тримали курс на створення незалежної україни . УПА - українська партизанська армія, формувалась паралельно з боротьбою бульбівців. Різниця в тому що Упа сформувалася після того як ОУН (б) проголосили акт відновлення Української держави , це несподобалось німцям і вони висунули вимогу відкликання акту але вони відмовились і С Бендеру ,Я.Стецька та інших лідерів заарештували та вислали до концтабору. Тоді ж схопили біля 300 членів оун та розстріляно 15 керівних діячів. Також нацисти видали наказ заарештовувати та страчувати членів ОУН( б) і наприкінці 1941р керівництво ОУН(б) проголосило боротьбу з гітлерівцями.

      Видалити
  4. 2.Мобілізаційні та евакуаційні заходи радянської влади. 3 початком вторгнення нацистських військ керівництво СРСР закликало населення до всенародного опору загарбникам. Ця війна була для більшості радянських людей Великою Вітчизняною війною, тобто справедливою, визвольною. Відповідно до директив створеного 30 червня 1941 р. Державного комітету оборони (ДКО), який перебрав на себе всю повноту влади в Радянському Союзі, йшла мобілізація засобів і ресурсів в Україні. Протягом перших трьох місяців війни з областей України до армії і флоту було мобілізовано 2 млн. чоловік. Понад 2 млн. чол. працювало на будівництві оборонних споруд. З числа добровольців формувалися загони народного ополчення та винищувальні батальйони. Одночасно здійснювалася перебудова народного господарства на воєнний лад.

    Був збільшений робочий день, скасовувалися чергові й додаткові відпустки, вводилися обов'язкові понаднормові роботи. На виробництво озброєння, боєприпасів, військового обладнання переводилися машинобудівні заводи України.

    Вимагаючи від населення надзвичайних зусиль, сталінське керівництво разом з тим деякий час замовчувало інформацію про справжнє становище на фронтах. І лише тоді, коли правду приховувати вже було неможливо, в зведеннях Радінформбюро з'явилися короткі повідомлення про обстановку в зоні бойових дій, роботу радянського тилу, окупаційний режим на захоплених противником територіях, міжнародні події.

    5 липня 1941 р. під загрозою окупації Раднарком і ЦК КП(б)У прийняли постанову про евакуацію промислових і сільськогосподарських об’єктів, населення України та про створення партизанських загонів і партійно-комсомольського підпілля. У ході евакуації в глибокий тил, переважно в Росію та Казахстан, було вивезено 550 великих заводів, близько 3.5 млн. населення. За суворим наказом Москви в Україні застосовувалась традиційна російська тактика „спаленої землі”. Знищувались промислові, транспортні об’єкти, зібраний як ніколи багатий врожай і запаси продовольства (що стало причиною голоду в Україні), затоплювалися шахти, були зруйновані усі 54 домни Донбасу. За наказом Берії в’язні в тюрмах України, яких не встигли вивезти, були розстріляні.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дуже гарно, але я попереджала!!!!!!!!!!!!!!!
      http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_2._%D0%9E%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8.

      Видалити
    2. 2.За умовами війни влада розпочала проведення заходів із мобілізації людських ресурсів і матеріально- технічних засобів.Створення народного ополчення з громадян, які не підлягали призову за віком або станом здоров'я. За першими місяці війни до народного ополчення вступило понад 1,3 млн.осіб віком від 18 до 60 років.Були розповсюджене розгортання цивільного навчання цивільного населення військовій справі. Відвідування було обов'язковим для всіх чоловіків у вільний для роботи час. Промислові підприємства в основному фокусувались на виробництві зброї та оборонної продукції, в той час у сільському господарстві швидкими темпами збирали хліб на територіях, які ще не були окуповані німцями.Той час здійснювалась тактика "Спаленої землі", яка передбачала при відступі з окупованої території все палити і знищувати, якщо не має можливості увести все з собою.Радянські війська, відступаючи, висаджували у повітря промислові підприємства, були зірвані всі 54 домні республіки, затоплені шахти Донбасу, руйнувалися залізниці, лінії зв'язку тощо. В водночас з мобілізаційними заходами проводилась евакуація до східних районів СРСР.З України було вивезено близько тисячі заводів, 30 тис.тракторів, 125 млн.пудів зерна, 6 млн. голів худоби. З республіки виїхало понад 4 млн. осіб. Серед них були не тільки ті, хто підлягав евакуації за рішенням влади, а й прості люди, які боялися приходу нацистів.

      Видалити
  5. План «Ост», Генеральний план «Ост» — секретний план уряду Третього Рейху з проведення етнічних чисток на території Східної Європи, і її німецькій колонізації після перемоги над СРСР. Варіант плану був розроблений в 1941 році Головним управлінням імперської безпеки і представлений 28 травня 1942 року співробітником Управління штабу імперського комісара з питань консолідації німецького народу, оберфюрером СС Мейером-Хетлінгом під найменуванням «Генеральний план Ост — основи правової, економічної і територіальної структури Сходу».
    Текст цього документа був знайдений у федеральному архіві Німеччини в кінці 80-х років XX-го століття, окремі документи були представлені на виставці в 1991 році, але повністю був переведений в цифрову форму і опублікований лише в листопаді-грудні 2009. На Нюрнберзькому процесі єдиним доказом існування плану були "Зауваження і пропозиції «Східного міністерства» щодо генерального плану «Ост»", за словами обвинувачів, написані 27 квітня 1942 року співробітником міністерства східних територій Е. Ветцелем після ознайомлення з проектом плану, підготовленим РСХА.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. де інші?
      план "Ост", онімеччення, "новий порядок", фольксдойчі, комендантська година, концтабір, голокост, остарбайтери

      Видалити
  6. 2.Через початок війни радянська влада почала мобілізацію промисловості, транспорту та інши галузей економіки на воєнний стан. В кінці червня 1941 було створено Державний Комітет Оборони на чолі з Й. Сталіним. Розпочалась мобілізація до лав Червоної армії (з України – приблизно 2 млн. чол.) Створення загонів народного ополчення з добровольців . Спорудження оборонних укріплень. Почалась перебудова народного господарства на воєнний лад ( збільшення випуску воєнної продукції, скасування відпусток, тощо ) . В той же час проводилась евакуація людей, підприємств, наукових та культурно-освітніх установ, колгоспів. Все, що не встигали вивезти, знищували. Боячись нацистів люди покидали власні землі , навіть якщо вони не підлягали евакуації.

    ВідповістиВидалити
  7. 3.план «Ост», який був встановлений окупаційний режим, передбачав знищити на окупованих землях 30 млн осіб . Перетворення людей на рабів . Виселити поляків, українців, білорусів, литовців до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки.
    Онімечення - насильницьке впровадження німецької культури, способу життя, мови.
    Новий порядок - режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і вигнанням місцевого населення.
    Фольксдойчі – етнічні німці , що жили за межами Німеччини .
    Комендантська година - заборона жителям перебувати в громадських місцях, на вулицях у встановлений проміжок часу .
    Концтабір - спеціально обладнане місце ув'язнення для супротивників нацистського режиму.
    Голокост - знезлюднення східних територій для переселення німецьких колоністів. Цілеспрямоване винищення євреїв, циган . Ізолювавши євреїв, гітлерівці або розстрілювали їх , або відправляли на знищення в табори смерті, побудовані в Німеччині й Польщі.
    Остарбайтери – особи вивезені гітлерівцями в роки Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини .

    ВідповістиВидалити
  8. 5. 13 серпня - 22 вересня 1943 р. - Донбаська операція. Гітлер наголошував на особливому значенні Донбасу як важливого для потреб вермахту промислового та сировинного центру. Радянські війська мали перевагу в кількості людей та воєнної техніки . Німці застосували в Україні тактику «випаленої землі» . Передбачалось знищення перед відступом німецько-фашистських частин всіх промислових об’єктів і матеріальних цінностей Донбасу. Радянські воїни врятували багато сіл і міст від цілковитого знищення . Та Донбасу встигли нанести великих втрат . 8 вересня 1943 р, радянські війська визволили Донбас .
    Дійшовши до Степового фронту в харківському напрямку війська оточили Харків з трьох боків почавши штурм . Був наданий наказ про нічний штурм , щоб вороги не мали нагоди зруйнувати місто . Для окупантів це було несподіванкою . Та вже 23 серпня 1943 р. Харків було визволено .

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. +-, відповідь точна, але не повна, можеш додати подробиць

      Видалити
    2. Завершальним етапом битви на Курській дузі було проведення Бєлгородсько-Харківської наступальної операції ( 23.08 1943р.). Саме з висоти 197,3 , що розміщена на ближніх підступах до Харкова, з командного пункту командувача військами Степового фронту І.С. Конєва було віддано наказ про рішучий штурм м. Харкова. До 12-ї години 23 серпня 1943 року місто було повністю очищене від гітлерівців. 10 стрілецьких дивізій, що найбільше відзначилися під час визволення Харкова отримали почесне звання «Харківських».
      Жорстокі бої розгорнулися у Донбасі. О 6-й годині ранку 18 серпня ураганний вогонь тисяч гармат і мінометів сповістив про перехід радянських військ у наступ проти угруповання німецьких військ, які створили сильну оборону по річці Міус, так званий "Міус-фронт". Годину п'ятнадцять хвилин смертоносний вогонь бушував на позиціях німців, які вважалися неприступними. Рішучі дії радянських воїнів врятували багато міст і сіл, промислових об'єктів від цілковитого знищення, хоч окупанти, виконуючи директиву про тотальне зруйнування Донбасу, все-таки встигли завдати величезних втрат. Нарощуючи темпи наступу, Червона армія 8 вересня вигнала ворога з обласного центру Сталіно (тепер Донецьк), а 22 вересня завершила очищення від нього Донбасу.

      Видалити
  9. 1. знищували усії євреїв , циган та словян які вважалися неповноцінними. Німці вважали словян нижчою рассою яка повинна була прислужувати 3 рейху , усіх тих словян за німецькими мірками яких признавали неповноцінними знищували у таборах смерті ( мороли голодом , знесилювали на виснажливих роботах по типу переносу зрубленого лісу з місце на місце або просто розстрілювали ). До того ,що населення україни на окупованій нацистами території застосовувалась політика геноциду, планомірне знищення національної інтелігенції і національної культури, пригноблення релігійного життя, насильна мобілізація на примусові роботи

    ВідповістиВидалити
  10. 4. В русі Опору існували дві течії: радянська (партизанські загони, радянське підпілля), представники якої боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, відновлення Радянської влади. Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло, потрапило в табори смерті або змушено було зректися боротьби. На території Західної України, де закріпилася ОУН, дії радянських партизан не мали належної народної підтримки, хоча в радянських партизанських загонах, що діяли на цій території, звичайно були й місцеві жителі.
    Націоналістична (ОУН(Б), ОУН(М), бульбівці, ОУН-УПА), представники якої боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, створення незалежної Української держави. Створення органів місцевого самоврядування; участь у створенні й діяльності української преси, культурно-освітніх закладів, через які поширювали самостійницькі настрої, створення підпільних, партизанських і регулярних військових структур. Таким чином, національна течія зберегла ідею незалежності України й зробила свій внесок у розгром німецько фашистськи загарбників.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Національні течії зберегли ідею незалежності України й зробили свій внесок у розгром німецько - фашистських загарбників.

      Видалити
    2. ти говорила про націоналістичну та радянську течіх, а у висновку пишеш про національні течії, поясни

      Видалити
  11. 7. Воєнні Дії на території України тривали з першого дня Великої Вітчізняної Війни і до 28 жовтня 1944 p. коли було остаточно звільнено територію України. Хоча територія України 22 липня 1942 р. булу повністю окупована ворогом, українці продовжували битися у лавах радянської армії , в партизанських загонах й підпілі, працювали на воєнному виробництві . Мільйони мешканців України стали жертвами « нового порядку». Велика кількість людей була відправлена на примусові роботи . Боротьба за визволення України носила загальнонародний характер. Український народ боровся за існування себе як етносу, за збереження України як своєї Батьківщини. Перемогу над гітлерівською Німеччиною українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу: на заводах, копальнях, в колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах тощо.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Український народ надавав Червоній Армії солдат . Німці вивозили українців на примусові роботи до Німеччини . Добровільні українці записувались до лав народного ополчення. Мешканці України не зважаючи на жорстоких окупантів розгорнули масштабний рух Опору. Населення України боролось з окупантами в
      партизанських загонах, підпільних партійних організаціях . На українських землях знаходилась Червона армія ( 1943 – 1944р. ). Також український народ працював в тилу. Працювали робітники, колгоспники. Українська молодь добровільно ставала на захист йдучи на фронт .

      Видалити
  12. 8. Причинами голоду стали: природні умови, недостатня кількість робочих рук, завищені плани заготівлі хліба, вивезення хліба за кордон (за 1946 р. було вивезено 1 млн. 700 тис. пудів хліба), особиста неприязнь Сталіна до українців.
    Весною, літом 1946 р. 16 областей України вразила посуха. Посуха загострила ще одну проблему – корми для худоби. Почався масовий падіж худоби, селяни здавали племінну худобу на м’ясо, в цей період плани заготівлі м’яса були перевиконані вдвічі більше запланованого. Селяни почали тікати в міста, на новобудови, але їх швидко повертали назад.
    Наслідки голоду : ускладнення процесу відбудови, скорочення трудових ресурсів села, падіння морального духу населення, невиконання п’ятирічного плану відбудови с/г, виродження нації , недовіра владі .
    Голод було подолано лише на 2 половину 1947 р. коли зібрали урожай підняли ціни на продукти. Все це погіршило становище селян, рівень життя населення падав.

    ВідповістиВидалити
  13. 1. Під час окупації населення України скоротилося на 13,6 млн. осіб. Жорстокий терор проти мирного населення України мав на меті швидке придушення будь-якого опору окупаційними військами. Головним завданням було виконання "Генерального плану "Ост" — обезлюднення схід¬них територій для подальшого переселення туди німецьких ко¬лоністів. Перші кроки германізації шляхом колонізації земель Украї¬ни були здійснені 1942 р. У цей час у 486 українських селах про¬живало 45 тис. німецьких колоністів. У липні 1942 p. Гітлер пере¬ніс свій генеральний штаб в околиці Вінниці.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. http://www.br.com.ua/referats/History_of_Ukraine/83928-3.html

      Видалити
    2. На окупованих територіях нацисти встановили жорстокий окупаційний режим. Україна стала джерелом робочої сили, сировини, продовольства, тощо . Терор українського народу німці застосували в край жорстоко . Вони знищували цілі села. В Україні утворились концтабори, тюрьми, гето. Нацисти вивозили продовольство, обладнання, сировину та робочу силу до Німеччини . Та все одно окупаційний режим виявився недієздатний . Та навпаки викликав в українців Рух опору.

      Видалити
  14. 9.Першочерговою справою в повоєнний період стала робота закладів освіти, науки і культури як невід'ємної складової нормалізації життя. Ще під час воєнних дій слідом за визвольною ходою військових частин розпочалася відбудова шкіл, вищих навчальних закладів, театрів, видавництв, культосвітніх закладів та виробничих структур. У повоєнні роки розширилась мережа науково-дослідних установ, збільшилась чисельність наукових кадрів. У березні 1944 р. повернулася з евакуації Академія наук України. Вже у вересні 1944 р. у її складі було 24 науково-дослідних інститути. За роки післявоєнної відбудови народного господарства в республіці відновлено діяльність зруйнованих клубів, бібліотек, музеїв, а також створено нові культурно-освітні заклади. В Україні в 1950 р. працювало вже 34,9 тис. масових бібліотек, 28,7 тис. клубів, що набагато перевищувало кількість культурно-освітніх установ довоєнних років.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. http://www.br.com.ua/referats/Culture/31666.htm

      Видалити
    2. Відроджувалось культурне життя в повоєнні роки дуже тяжко . Почалось відновлення зруйнованих під час війни шкіл зусиллями народу . Були необхідне навчальне обладнання , книжки , зошити , тощо . Відкриття вечірніх заочних шкіл та курсів . Розпочалась ідеалізація освіти . Було створено лабораторію моделювання . Було створену першу ЕОМ . Ні політичні , ні матеріальні умови не дали змоги освіті працювати на рівні з світовою культурою . Це призвело до відставання від інших держав . Але в деяких галузях (танкобудування , ракетна галузь ) СРСР мало деякі переваги .

      Видалити
  15. 3.Голокост – знищення значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистької політики геноциду в 1939 – 1945рр.
    "Новий порядок" – окупаційна політика нацистської Німеччини на завойованих нею територіях. Окупаційна політика проводилась згідно з планом "Ост". На території України було утворено рейхскомісаріат "Україна", західноукраїнські землі було приєднано до польського генерал-губернаторства. Нацисти прагнули створити на завойованих територіях "життєвий простір для німецької нації". Місцеве населення планувалося перетворити у рабів, інтелігенцію ліквідувати. На окуповані території мали намір переселити близько 10млн. німців, а місцевих жителів передбачалося залишити близько 14млн. чол.
    Остарбайтери - це особи, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

    ВідповістиВидалити
  16. 1. Концтабори та масове знищення людей. Окупанти заохочували знищення мирних громадян, насилля, свавілля на нашій землі.
    Використовували:
    - концтабори
    - фізичне знищення мільйонів
    - систему заручників
    - голод
    - відсутність медичної допомоги
    - масову депортацію для примусової праці в Німеччину.
    Було створено 180 концтаборів на території України , які стали страхітливими "фабриками смерті". Було також 26 таборів на території Европи з українськими в'язнями.
    Гітлерівці масово зищували військово полоненних на території україни,порушуючи міжнародні конвернції:
    - у Яновському таборі (Львів) 200 тис.
    - у Бабиному яру (Київ) - 220 тис.
    - у Славутському - 150 тис.
    - у Дарницькому (Київ) - 68 тис.
    - Серецькому ( Київ) - 25 тис.
    - у Хорольському ( Полтава) - 53 тис.
    - в Уманській ямі - 50 тис.
    Усьго фашисти закатували в Україні 5 млн. осіб

    ВідповістиВидалити
  17. 2.Мобілізаційні заходи та евакуіція
    30 червня 1941 року створено державний комітет оборони (ДКО)
    7 липня 1941 президенція верховної ради УРСР, РНК УРСР і ЦК КП(б)У опублікували звернення до українського народу ,закликаючи дати відпір ворогам.
    1. головне завдання набір до червоної армії
    2.до загонів прийшло 1,3 млн.добровольців
    3. розпочалося спорудження оборонних укріплень.
    4. у низці районів запроваджувався воєнний станзавдяки якому військова влада дістала надзвичайні повноваження.
    5. почалася перебудова на воєнний лад. Підприємства Києва, Одеси, Харкова ,Дніпропетровська перейшли на випуск військової техніки.
    6. збільшено робочий день
    7. чоловіків,які пішли на фронт ,на підприемствах замінили - пенсіонери,жінки,молодь.
    8. найважливішим воєнно - економічним заходом була предоплата державної позики.
    9. райони яким загрожувала окупація, перебазовувалися на схід держави. Евакуацією керувала спеціальна комісія.в період окупації гітлерівцями з України було евакуйовано підприємсва ,державні установи,майно колгоспів і райдгоспів й заклади науки і культури.
    10. половину всіх виробничих потужностей у східних районах СРСР встановили обладнання з України.
    11. все, ще не можна було вивезти- знищували тактикою "спаленої землі"- промислові підлприемства, харчові запаси,мости, залізниці, затоплювали шахти.
    12. у той тяжкий час від більшовицької влади страждали невинні люди. Було знищенно 15 тис. політичних в'язнів .

    ВідповістиВидалити
  18. 4.радянська течія.
    партизанський рух на чолі з Т.Стрюкачем. 1942 р.- створення українського штабу партизанського руху (УШПР)
    - підпільний рух обкомів комсомолу
    фома боротьби:
    - диверсії на комунікаціях ворога, знащення ліній зв'ядку доріг,мостів.
    -розгром ворожих штабів,горнізонів, комендатур тощо
    - збір ровідувальних данних
    - разповсюдження листівок, газет із закликами до боротьби проти окупантів
    - визволення військовополоненних та порятунок людей від вивезенн на каторжні роботи до Німеччини
    - рейди в тил ворога.
    результатом партизанства і підпільного руху була перемога над ворогом.
    національна течія.
    - оунівський рух 1940 року завдяки якому відбувся розкол на ОУН(М) та ОУН(Б) ,це сталося завдяки різних поглядів членів ОУН: бандерівці робили ставку на власні силий активні методи боротьби, а мельниківці покладали велики надії на Німеччину.
    - згода бандерівців з Німеччиною створила баальйони "роланд" та "нахтігаль"
    - 30 червня 1941 року прийнято "акт пороголошення відновлення української держави" у Львові.
    - 5 жовтня 1941 року створення мельниківцями у Києві української національної ради,яку розглядали як парламент майбутньої держави.
    - осінь 1941 року із-за репресій відбувся перехід оунівців до боротьби з Німцями.
    - 14 жовтня 1942 року створення української повстанської армії ОУН яка вела боротьбу як проти німців так і проти рад.влади.
    Форми боротьбі :
    - створення органів місцевого самоврядування
    - участь у створенні й діяльності української преси,культурно освітніх засобів, через які поширювалися самостійницькі настрої.
    - створення підпільних партизанських і регулярних військових структур.
    У результаті національна течія зберегла ідею незалежності України і здобиоа свій внесок у розгром німецько- фашистських загарбників.

    ВідповістиВидалити
  19. 1.22 липня 1942р. німецькі війська захопили останнє українське місто Свердловськ, Луганської області. Отже, вся територія України опинилася під окупацією Німеччини та її союзників. Протягом одного року вся територія України була окупована нацистами. На окупованій території німецькі загарбники розпочали втілення плану "Ост", генеральною ідеєю якого була депортація слов'янського населення до Сибіру. На їхнє місце окупанти збиралися переселити німців і представників інших національностей "германського кореня". Слов'янське населення, яке не можна було використовувати як трудові ресурси, планувалося знищити. Нацистська верхівка, не чекаючи завершення війни, взялася активно проводити онімечченя українських земель. По всій окупованій території німецька влада проводила перепис місцевих жителів німецького походження, яких всіляко підтримувала: їх забезпечували добре оплачуваною роботою, покращували житлові умови, давали можливість купувати продукти харчування у спеціальних магазинах. За час оборони і відступу Чераона армія втратила 70% свого складу. Значна частина бійців потрамила в полон і опинилася у створених німями концентраційних таборах. У радянських військовополонених нацисти вбачали потенційну загрозу для окупаційного режиму і створювали в таборах нестерпні умови, щоб прискоритимасову загибель в'язнів. Людей змушували виконувати важкі роботи, аби знесилити їх, а потім відправляли на смерть. На окупованій території України діяло 180 таборів, де на в'язнів чекала невблаганна смерть від голоду. хвороб, холоду і тортур. Особливу увагу окупанти приділяли знищенню єврейського населення. Прийшовши до влади, гітлерівці проголосили, що кожен єврей - ворого Німеччини. В Україні масові вбивства євреїв почалися у Житомирі. Гутлерівці переписали їх і за списками стали вивозити за місто, де розстріляли і скинули в ями. Одним з найжорстокіших знищувань єврейського населення в Україні був масовий розстріл у Бабиному Яру наприкінці вересня 1941р. в Києві. Тільки 29 і 30 вересня 1941 року нацисти вбили у Бабиному Яру 33731 єврея. Згодом масові розстріли тут знову поновилися. Окупанти знищували у Бабиному Яру циган, військовополонених, комуністів, українських націоналістів та унших, кого вважали зайвими на цьому світі. За часів нацистської окупації у Європі було знищено 6млн євреїв, четверта частина жертв припала на Україну.

    ВідповістиВидалити
  20. 6. Ототожнюючи термін ОУН та УПА або ж вважаючи їх досить близькими за діяльністю , ми помиляємось . Ось у цьому і головна помилка, бо ж не УПА проголошувала незалежність України 5 липня 1941 , а ОУН (Б) , і в цей період обидві структури були зовсім не пов’язані між собою. УПА була створена Тарасом Бульбою Боровцем. Для польських шовіністів, більшовиків, нацистів поліський отаман був ворогом, для бандерівської ОУН — запеклим опонентом. Головним представником українського народу у стосунках з Німеччиною виступала ОУН. Причина цього полягала в тому, що ОУН булла численною, добре організованою, дієвою організацією, а головне — близькою за ідеологічними настановами. Український народ мав повне право прагнути до здобуття незалежності, проте методи і засоби, що застосовувалися ОУН і УПА проти польського населення, не можуть бути виправдані. Не мають виправдання і польські акції проти українського населення.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Охарактеризуй відмінність більш детально

      Видалити
    2. ОУН (Організація українських націоналістів) боролася за незалежність тільки з комуністами. До неї належали різні верстви населення: письменники, вчені, вчителі та інші .
      УПА (Українська Повстанська Армія) боролася як і з фашистами так і з комуністами, за незалежність України. Військова організація до якої належали командири, розвідники , тощо .

      Видалити
    3. Діяльність організації ОУН була спрямована проти польського режиму.
      Він був спрямований проти зовнішнього та внутрішнього ворога . Тобто проти виступавших за нормалізацію стосунків з польським урядом.

      Видалити
  21. 3. 3. -план Ост - обширна програма закріплення панування німецького рейху в Східній Європі.
    травень 1940 року - розробка німцями плану Ост який преедбачав таку заходи:
    - германізацію та колонізацію території східної Европи у тому числі й ураїнських земель.
    - фізичне знищення частини слов'янського нселення.
    - перетворення найвитриваліших і здорових представників слов'янства на рабів.
    - масовий терор проти евреїв та циган; голокост.
    - масова департація населення західної України до Сибіру
    Згідно с планом на окупованій території України Німці встновили "новий поряк"

    -Онімечення - упроваджували насильно німецьку мову, спосіб життя і культуру тощо. Згодом ця політика набрала такого грабіжницького характеру , що Г. Гімлер вимушений був видати спеціальний циркуляр, де висловив серйозні претензії до своїх підлеглих,які "виратили відчуття міри у придбанні власності на Сході".влітку 1942 у зв'язку з просуванням військ верхмаьту на схід А. Гітлер наказав перевести свою ставку в район Вінниці, звідки почалось примусове масове виселення українців.

    -Захоплюючи українські землі , німецьки агресори відразу ж встановили "новий порядок" - жорстокий окупаційний режим. в основі окупаційної політики, яку здійснювали в Україні, лежала расова теорія про зверхність "арійців" щодо інших народів. український народ віднесено до расово не повноцінних, а тому він був приречений нацистами на винешення більшості, а тих , хто залишиться,планувалося перетворити на слух німецьких панів. Німці здійснювали пограбування природних багатств, народного господарства, майна громадян, експотацію українців. Гітлерівці не визнавали за Україною та їїї народом право на існування. Загарбники розглядали ї=ї територію лише як "німецький простір" та сферу своїх інтересів.
    -по всій окупованій території німецька влада проводила перепис місцевих жителів німецького походження, так званих "фольксдойчів",яких всіляко підтримували: їх забезпечували добре оплачуваемою роботой, покращували житлові умови, давали можливість покупати продукти.
    - в умовах "нового порядку" німецька влада ділила людей на "необхідне населення" (німці з рейху, фольксдойчі й ті, хто працював на них) і " зайвих їдців" ( евреї, місцеві жителі.)
    "Зайве" навелення відчувало повну безвихідь та приреченність. на трудову повинність залучалися люди віком від 14 до 65 років. У містах та селах вводилася комендантська година, тобто заборона з'являтися місцевим мешканцям на вулицях з 18тої години до 5ї ранку, порушників розтрілювали. Терором і жорстокістю окупанти намагалися зміцнити свою владу.

    ВідповістиВидалити
  22. продовження 3го!
    - З перших днів перебування загарбників на нашій землі окупанти заохочували насилля, свавілля, масове знищення мирних громадян.для цого використовували концтабори. Концтабір - спеціальне місто, обнесене колючим дротом, з будівлями для утримання вьязнів, що надійно охоронялося. справжніми катівнями для млн. українців,росіян , евреїв і інших громадян україни були 180 концтаборів на території України, які стали страхітливими "фабриками смерті".
    - Особливу увагу окупанти приділяли систематичному і планомірному знищенню еврейського населення. ця політика дістала назву голокост (знищення вогнем,жертвоприношення). прийшовши до влади ,гітлерівці проголосили, що кожен еврей - ворог Німеччини. У респуліці відомо не менше ніж 250 поховань масових розтрілів населення, в тому числі і евреїв, лише в осени 41 року спеціальни частини СС знищили в Україні близько 800 тис. евреїв,протягом 42-44 років багато евреїв було департовано в канц табори смерті у табори Польші : Освенцін, Бельжеця, Треблянка, Майданек та ін.
    - протягом 42- 44 року примусово було вивезено до Німеччини близько 2,4 млн. осіб чоловіків та жінок, переважно молоді на примусові роботи, їх називали остарбайтерами.умови життя були нестерпними :
    мінімальна норма харчування, фізичне визнаження від непосильної прці, поширення хвороб.
    Багато від них загинули від тяжкої праці, потрапили під бомби союзницької авіації, або залишилося на Заході. після повернення до дому ,остарбайтеров перевіряли ( на Україні) у фільтраційних таборах, створених Сталіном. Після перевірки немало з них потрапили в радянські концтабори, багато з них були розтріляни.

    ВідповістиВидалити
  23. 5. - Війська степового фронту розвивали наступ на Харківському напрямку. в 8 по 11 серпня 43 року було звільнено 30 населених пунктів. Просуваючись радянські війська оточили Харків з трьох сторін. щоб не дати гітлерівцям можливості зруйнувати місто, командуючи фронтом генерал І.Конев віддав наказ про нічний штурм. для німців це виявилося овною несподіванкою і 23 серпня 43 року на 11 годину ранку Харків було звільнено.
    - З 13 серпня по 22 вересня 43 року радянські війська Південного фронту під помандуванням Ф. Толбухіна - провели Донбаську операцію, звільнивши Дибальцеве, Енакіеве, Горлівку , Макієвку та ін. пункти Донбасу.

    ВідповістиВидалити
  24. 6 задание.
    напередодні вторгненн німецьких військ до СРСР націоналістичних українських рух був розколотий. всередини ОУН виявилися суперечливості між ветеранами, що здебільшого перебували в еміграції (А. Мельник та його пребічники) і молоддю, яка вела підпільну боротьбу на західноукраїнських землях (С.Бандера, Я. Стецько, та ін.)між фракціями складалися напружні стосунки, які виливалися у жорстоку міжособну боротьбу, проте з наближенням нападу Німеччини на СРСР обидві течії зробили ставку на Німеччину, намагаючись максимально використати всі чинники, які на їхню думку , могли сприяти відновленню української державності. На початку війни на окупованих Німеччиною територіях обидві фракції ОУН сформували своі "прохідні групи" які мали завтрання - здійснювати агітацію серед населення за самостійність України, намагатися створювати органи місцевого самоврядування та поліцї.
    30 червня 41 року Я. Стецько був премьером нац. уряду на захопленій німцями територій Львова і проголосив відновлення Української держави, проте окупаційна адміністрація не визнала Акта проголошення української держави і висунула вимогу до керівництва ОУН відкликати цей документ, а коли ті відмовилися, заарештувари Бандеру і Стецька і ще 300 членів ОУН, а 15 керівних діячів розтріляли. ОУН під керівництвом Амельникавідмежувалися від Львівської акції бандерівців і продовжила курс з нациським керівництвом, сподіваючись ,що в майбутньому німці врахуватимуть українські інтереси, але нацисти мали свої плани. У листопаді 41 коральні органи заарештовували і таємно без суда страчували членів ОУН. Тоді у грудні 41 - січень 42 ОУН проголосили курс на борьбу з гітлеровцями. Паралельно з ОУН відбувалося становлення оунівського партизанського руху, який став основою укр. повстанської армії.(УПА)
    На мою думку ОУН бажали бути з гітлеровцями але дуже сподівались на внесення туди своїх коригувань.Вони виступали проти радянського народу,займались зраджуванням партизанів, знищенням мирного населення, також евреїв, а повстанські армії (УПА) головний командир Р. Шухевич - вони виступали за українську республіку. Виступали як серйозна військова сила і була за одно у прагненнях з червоною армією (тобто очистити землю від німців, від їх панства, бути самостійними українцями.)

    ВідповістиВидалити
  25. 7 вопрос.
    громадяни України незалежно від того,знаходились вони на фронті чи в тилу,перебували в епіцентрі війни. Вирішальні перемоги на фронтах значною мірою буди досягнуті за рахунок звитяжної праці тилу. Вже в весни 42року частина українських підприємств евакуйованих у східні регіони СРСР , почали виробляти продукцію для фронту. Обладняння, вивезене з України ,складало половину всіх потужностей підприємств, уведених в дію на сході радянського союзу. "Книга пам'яті" засвідчує,що на фронтах загинуло 3 млн.жителів України.Україна дала збройним силам СРСР 7 млн.осіб. Вісім фронтів Збройних сил СРСР очолювали маршали та генерали.
    - українці за походженням : Й.Апанасенко, М.Кирпонос, С.Тимошенко, А.Еременко, І.Черняховський, Р.Малиновський, Ф.Костенко, Я.Черевиченко. Понад трьохсот воєноначальників були українцями. Двома Героями Радянського Союзу і в одночас повними ковалерами орденів Слави й українців: І.Дроченко з черкащини і П. Дубинна - з Херсонщини.Повітряні тарани здійснили - 55, закрили своїми тілами амбразури дотів- 25 спрямували палаючі літаки на ворожі сили - 32 воїни - громадяни України. Під час звільнення уславився гвардійський жіночій авіаційний полк нічних бомбардувальників, сформованих Героїм Радянського Союзу - М.М. Разковою. 27 жінкам, які народилися в Україна присвоєно звання Героя Радянського Союза. За мужність і відвагу на фронтах 2,5 млн. воїнів - жителів України нагородженно орденами і медалями СРСР, 2072 українці удостоєнні звання Героя Радянського Союза із них 32 двічі, а один тричі! (льотчик - Іван Кожадуб).За перемогу Український народ заплатив вісоку ціну, його внесок у перемогу над ворогом здобув міжнародне визнання.

    ВідповістиВидалити
  26. 8. Були важкі наслідки Війни.- зменшення посівних площ, занепад матеріально- технічної бази колгоспів, низька продуктивність виробництва, низька врожалйність культур, нестача спеціалістів та робочої сили.
    43 відсотка колгоспників не мали корів, 20 відсотків не мали жодної худоби. Внаслідок посухи в 46 році хліба в Україні зібрали у 3,5 рази менше ніж у 40му році. на фоні неврожаю та надмірних постачань у республиці загострилася проблема кормів. почався масовий падіж худоби.У 46 році значна частина зерна СРСР передала іншим державам безкоштовно у формі " брательської допомоги".
    дії влади: керівництво не визнавало факту голоду. Посилювалося кримінальне переслідування " розкрадачів хліба"Яких кваліфікували як ворогів народу. За зрізання та збирання голодними людьми колосків, передбачалося ув'язнення до 10 років з конфіскацією майна. Міжнародна спільнота запропонувала свою допомогу,але руководство країни відмовилося віднеї.
    наслідки голоду:
    близько 1 млн.осіб загинуло от східних до південних областей України. Моральний стан пошатнувся. Селяни масово тікали у промисловість, на транспорт, на будови.

    ВідповістиВидалити
  27. 9 задание.у школах влаштовували казарми, пристосовували під склади. Вищі навчальні заклади України евакуйовані були до глубинниих районів СРСР у містах Казахстану, Кервизії, Туркменії. після визволення України у 44 р. відновили роботу 113 вищих навчальних закладів. Інститут електрозварювання АНУРСР на чолі з Е. Патоном застосував метод автоматичного зварювання під флюсом під час збирання танків Т34. 400 Академіків, членів кориспондентів і наукових співробітників виїхали у східні райони СРСР і продовжували свою работу. Академік Лаврентів зробив значний внесок у розвиток військової авіації , фізико - технічний інститут розробив радіолокатор, досконаліщі конструкції торпед, прилад знешкодження йорських мін, академік Богомолець - сировотку для лікування ран, Інститут біохімії О. Палладін - препарат для згортання крові.
    У Гітлеревському тилуукраїнські письменники боролися проти окупантів, у складі партизанських загонів, так і УПА.
    В окупованому гітлеровцями Києві діячами ОУНпочав виходити журнал "українське слово",розгорнули шуроку діяльність проповідаючи ідею українського найіоналізму,необхідність згуртування націй для побудови власної Української держави на чолі О. Теліги.
    Києвський театр опери та балету створював фронтові бригади за участю найкращих акторів,театральне мистецтво перемістилося на передову. Ці колективи давали близько 300 спектаклів і концертів для військових частин і госпіталів. Київський театр імені Тараса Шевченко створив 22 бригади,яку на фронтах дали 920 концертів. На фронтах партизанських загонів у містах і селах з великою любов'ю і вірою до України, в її визволення співали пісню про Днепро М. Фраткіна.
    Художники розгорнули свою діяльність в Ташкенті, малювали плакати, політичні карикатури, грвюри, листівки тощо.Важливу роль відіграла кінодокументалістика, вже на початку вересня 41 випещенно перших кінорепортаж " С фронтів Вітизняної війни". На фронті працювало 50 операторів українських кіностудій, за роки війни вони відзняли 300 документаьних фільмів і кіносюжетів. О. Довженко зняв кінофільми " Битва за нашу радянську Україну" (1943 р.), "Перемога на Правобережній Україні" (1945р.) "Україна в огні" - кіноповість (1943р.) в якій відобразилася велика віра митця в народ України.

    ВідповістиВидалити
  28. 3)Комендантська година – заборона з’являтися місцевим мешканцям на вулицях з 18-ї години вечора до 5-ї ранку, порушників розстрілювали. Цим вони намагалися зміцнити свою владу.
    Концтабори – місця які створили німці, для того щоб заточувати українських бійців які потрапляли в полон.
    Онімеччення - це насильницьке впровадження німецької мови, культури, звичаїв, підстроєння захоплюючої держави під німецький лад, впровадження німецьких звичок на захопленій території.

    ВідповістиВидалити
  29. 4)Політика та жорстокість окупаційного режиму розвіяла ілюзію населення України щодо «цивілізованих німців» і викликала всенародний рух опору.
    Причинами розгортання руху опору окупантами в Україні була:
    1)окупація Батьківщини загарбниками;
    2)жорстокість окупаційного режиму;
    3)організаційна діяльність радянського керівництва, керівництва ОУН.
    Рух поділявся в Україні на дві течії: націоналістична та радянська. Кожна течія мала свою мету: націоналістична - Незалежність України, відновлення державності; радянська - відновлення радянської влади, визволення України від загарбників, але загальна їхня мета була - це визволення від німецьких загарбників та їх союзників. Організаційне оформлення: у радянської течії: 1941 - 1942рр. 6 партизанські загони, з'єднання, радянське підпілля; у націоналістичної 6 1941 - 1942рр.: похідні групи, УПА та інші формування, підпілля ОУН. Основіні райони дій течій: радянська - українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина; українська націоналістична - Волинь, Галиччина, українське Полісся.



    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. хто розгорнув рух опору? ----------------------->>>>розгортання руху опору окупантами в Україні

      Видалити
  30. 5)Визволення України Червоною армією від нацистської окупації розпочалося взимку 1942-1943рр. під час Сталінградської битви. Червона армія, розвиваючи наступ, звільнила 14 лютого 1943 р. Ворошиловград, а через два дні Харків. Однак поступово, через нестачу техніки та відсутність досвіду наступальних дій, просування вперед радянських військ загальмувалося. Сили Німеччини та її союзників ще не були вичерпані. Наприкінці зими 1943р. гітлерівці поповнили свої війська новою технікою та дивізіями, переправленими з Франції, й почали контрнаступ. Маючи перевагу в техніуі й живій силі, 16 березня 1943р. німці знов захопили Харків. Водночас вони робили все, щоб утримати Донбас. З цією метою була створена лінія оборони по ріках Сіверський Донець - Міус. А. Гітлер проголосив, що Міуський рубіж має стати новим кордоном Німеччини. Війська Степового фронту розвивали наступ на Харківському напрямку. З 8 по 11 серпня було звільнено 30 населених пунктів. Просуваючись, радянські війська оточили Харків з трьох сторін. Щоб не дати гітлерівцям можливості зруйнувати місто, командуючий фронтом генерал І. Конєв віддав наказ про нічний штурм. Для німців це виявилось повною несподіванкою і 23 серпня 1943р. на 11 годину ранку Харків було звільнено. З 13 серпня по 22 вересня 1943р. радянські війська Південного фронту під командуванням Ф. Толбухіна провели Донбаську операцію, звільнивши Дебальцеве, Єнакієве, Горлівку, Макіївку та інші населенні пункти Донбасу. Успішно розвивали наступ і війська Південно-Західного фронту, під командуванням Р. Малиновського. Вони вибили німців з Лисичанська, Слов'янська, Краматорська, Артемівська, Костянтинівки. Нарощуючи темпи наступу, Червона армія 8 вересня вигнала ворога з обласного центру м. Сталіно (тепер Донецьк), а 22 вересня завершила очищення від нього Донбасу.

    ВідповістиВидалити
  31. 6)Напередодні вторгнення німецьких військ до СРСР націоналістичний український рух був розколотий. Всередині ОУН виявилися суперечності між ветеранами, що здебільшого перебували в еміграції (А. Мельник та його прибічники) і молоддю, яка вела підпільну боротьбу на західноукраїнських землях (С. Бандера, Я. Стецько та ін.). ОУН (М) - лідер А. Мельник, курс на зближення з гутлерівцями. Мельниківці вважали більшовизм спільним ворогом ОУН і Німеччини, планували боротися проти нього разом з нацистами. ОУН (Б) - лудер С. Бандера, курс на створення власної армії.Бандерівці вважали за доцільне розгорнути боротьбу за незалежність України і спиралися на сили та можливості українського народу. На початку війни на окупованих Німеччиною територіях обидві фракції ОУН сформували свої "похідні групи", які мали завдання, просуваючись услід за німецькими фронтовими частинами, здійснювати агітацію серед населення за самостійність України, намагатися створювати органи місцевого самоврядування та поліцію. Завдяки розгортанню такої діяльності ОУН створила мережу підпілля у Києві, Сумах, Житомирі, Полтаві та інших містах. 30 червня 1941 року у захопленому німцями Львові за ініціативи ОУН (Б) було скликано громадські збори, які прголосили відновлення Української держави. Прем'єром національного уряду став Я. Стецько. Проте окупаційна адміністрація не визнала Акта проголошення Української держави і висунула вимогу до керівництва ОУН відкликати цей документ, а коли ті відмовилися, заарештувала С. Бандеру, Я. Стецька та інших лідерів і запровадила їх до концтабору в Заксенхаузені. Тоді ж було заарештовано близько 300 членів ОУН, а 15 керівних діячів розстріляно. ОУН(М) відмежувалася від львівської акції бандерівців і продовжила курс на співпрацю з нацистським керівництвом, сподіваючись, що у майбутньому німці враховуватимуть українські інтереси. У листопаді 1941р. каральні органи окупантів одержали наказ заарештувати і таємно без суду страчувати членів ОУН(Б). Наприкінці 1941р. керівництво ОУН(Б) проголосило курс на боротьбу з гітлерівцями. Паралельно з боротьбою бульбівців відбувалося становлення оунівського партизанського руху, який став основою Української повстанської армії (УПА). Формування УПА діяли на Поліссі, Волині та Галиччині. Уже навесні вояки УПА розпочали збройні напади на німецькі гарнізони. Німецьке командування відповіло на це проведенням каральних операцій, під час яких тільки у липні - вересні відбулося 74 бої між УПА і німцями. Зростання лав УПА, до яких потрапляли люди різних національностей та політичних поглядів, зумовило необхідність суттєвого перегляду ідеології та політики. Почалася боротьба між загонами партизанів та підрозділів ОУН і УПА. На мою думку, лідери ОУН стверджували, що німці рано чи пізно підуть з України і треба завчасно підготуватися до боротьби з ворогами, які залишаться, а це, насамперед, радянська влада і польський націоналістичний рух. На початку червня 1944 р. у Львові відбулися переговори на найвищому рівні між представниками УПА та вермахту з питань можливого співробітництва у військовій сфері. Сторони дійшли компромісу: німці погодилися передати УПА зброю і боєприпаси, які, відступаючи, вони вже нездатні були евакуювати, а УПА зобов'язувалося надавати гітлерівцям розвідувальні дані про радянські війська. Проте, незважаючи на укладену з німцями угоду, загони УПА не припиняли нападати на військові частини окупантів. Так, у першій половині серпня загін УПА роззброїв 180 німців, а 15 серпня відбувся бій між УПА й підрозділами угорської армії неподалік с. Жаб'є. Останній бій між УПА і німцями відбувся 1 вересня на південь від Коломиї, у горах. Щодо радянських військ, то УПА під час наступальних операцій Червоної армії уникала боїв з її частинами.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. а тепер те, що ти зрозуміла з того, що скопіювала

      Видалити
    2. Те що, організація ОУН ставила собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави на всій українській етнічній території, її збереження та розвиток. Ця мета мала досягатися через національну революцію та встановлення диктатури. А УПА була створена 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань Німецької окупаційної влади. Головнокомандуючим УПА, з 1943р. по 1950р. був Роман Шухевич, псевдонім Тарас Чупринка. Маючи визначні здібності, він створив дієздатну, багаточисельну військову силу, котра потужно протистояла Німецьким і Радянським каральним військам. Жахливі наслідки діяльності Радянської влади на Україні, голодомори, репресії, терор на Східній Україні з 1920р. по 1941р., масові вбивства, катування, четвертування людей в тюрмах НКВД на Західній Україні з 1939р. по 1941р. та не менш миролюбна політика Гітлера, остаточно озлобили людей проти Німеччини і Московського більшовизму.

      Видалити
    3. У чому полягала суперечливість стратегії ОУН та УПА?

      Видалити
    4. Основною силою, що стала на заваді радянізації західних областей у повоєнний період, були УПА та підпілля ОУН. Вони боролися проти сталінського тоталітарного режиму за створення незалежної Української держави.

      Видалити
  32. 8)Причини голоду 1946 - 1947рр.
    -посуха 1946р., низька врожайність;
    -форсоване збільшення посівних плац та обсягів хлібозаготівель;
    -експорт зерна ("братня допомога");
    -відбудова промисловості, за рахунок сільського господарства;
    -наслідки війни.
    Наслідки голоду:
    -людські втрати - 1 млн та 1млн хворих на дистрофію;
    -голодом охоплено Східні та Пвденні області;
    -значні втрати тваринництва;
    -занепад морального духу населення.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пік голоду припав на зиму 1946-1947 рр. та весну і літо 1947р. У травні 1947 р. в Україні було зареєстровано понад 900 тис. хворих на дистрофію, причому 80% з них припадало на село. Голод знищував людські почуття, руйнував моральні цінності. Правоохоронні органи почали реєструвати випадки людоїдства і трупоїдства. Водночас тема голоду перебувала під забороною в засобах масової інформації. Ще наслідками голоду стали те що, УРСР втратила близько 1 млн населення; посилились суспільно-політичні протиріччя у республіці, що негативно вплинуло на моральний стан людей; ускладнилася відбудова промисловості та сільського господарства. На початку 1947 р. радянський уряд вимушений був поступитися. На передодні весняної сівби селянам було надано посівну позику, організовано сільські їдальні, де забезпечували обідами тих, хто працював на польових роботах. Після врожаю 1947 р. голод почав згасати, але він залишився у пам'яті українського народу.

      Видалити
  33. 4. В Україні діяли 2 рухи опору .1-ша це радянські партизани та радянське підпілля вони якої боролися проти німців радивизволення України від фашистів та відновлення Радянської влади.Майже 30 тисяч участників партизанського руху опору загинулоабо було схоплено та потрапило в в конц табори . На території Західної України де знаходились ОУНівці їхні дії не були достатньо підтримані населенням , але до загонів радянських партизанів на зх. Україні приєднувались й місцеві жителі.
    2. ОУН-Упа , ОУН(б) , ОУН(м) та бульбівці- вони боролися й проти німців й проти радянської армії так , як хотіли зробити Україну незалежною. Але все ж свій вклад у боротьбі проти німців і звільнення України вони внесли.

    ВідповістиВидалити
  34. 8. голод 1946 - 1947 років відбувся через : після віни треба було відбудовувати все заново , так як німці відступаючи спалювали усе. Також через посуху 1946р. люди зібрали дуже мало врожаю , також форсували збільшення посівних площ але не перевіряли чи пригодна земля для посівних робіт , експорт зерна у країни європи (братня допомога) . Через голод 1 мільйон людей загинуло та 1 мільйон хворі на дистрофію , значна кількість тварин була вбита через голод , занепад морального духу населення.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ще раз напишеш географічні назви з маленької букви я не буду перевіряти

      Видалити
  35. 7. на мою думку внесок України у перемогу над фашистами був дуже вагомий через те ,що на Україні діяли партизани які наносили значних людських та фінансових втрат німцям , також з України було евакуйовано дуже багато заводів у тил радянського союзу ,оборона севастополя дала час підготуватися Сталінграду до оборони , і населення України всяко боролася проти німців хоча й потрапляли у конц табориабо ж просто їх вбивали.

    ВідповістиВидалити
  36. 5 13 серпня - 22 вересня 1943 р. - Донбаська операція.донбас був потрібних 3 рейху як продовольчий та сировинний центр.Завершальним етапом битви на Курській дузі було проведення Бєлгородсько-Харківської наступальної операції ( 23.08 1943р.) І.С. Конєва віддав наказ про штурм Харкова. І вже у 12 годин 23 серпня 1943 року місто було очищене від німців, після того як звільнили харків віддали наказ на штурм донбасу. О 6-й годині ранку 18 серпня розпочався штурм потужною арт підготовкою , німці у свою чергу створили сильну оборону по річці Міус, так званий "Міус-фронт". Арт підготовка тривала 1 годину 15 хвилин на позиціях оборони німців, які вважалися неприступними.Радянські сили перевищували сили вермахту через це німці використовували тактику "спаленої землі" і завдали величезних втрат , але радянські війська врятували від знищення багато сіл і міст . Не зупиняючи наступ, радянські війська 8 вересня вигнала німцв з обласного центру Сталіно (тепер Донецьк) а вже 22 вересня завершила очищення від нього Донбасу.

    ВідповістиВидалити
  37. 7)9 травня 1945р. народи СРСР святкували День Перемоги над нацистською Німеччиною. Для воєнного покоління цей день назавжди залишився в пам'яті. Головна роль у перемозі країн антигітлерівської коаліції належала Радянському Союзу та його Збройним силам. Значний внесок у перемогу зробив український народ. Понад 2 тис. українців стали Героями Радянського Союзу, 32 особи - двічі Героями, а льотчик І. Кожедуб - тричі Героєм. У тилу німецьких військ, на території України, діяли понад 50 тис. партизан, близько двох тисяч загонів і груп, численні підпільні організації, збройні загони українських націоналістів. Великим був внесок України у створення матеріально-технічної бази перемоги над Німеччиною. Перемога над нацистськими окупантами дісталася дорогою ціною. Всьоьго ж, разом із загиблими та депортованими, емігрантами і тими, хто не повернулися з евакуації, втрати становлять 14,5 млн осіб. Та попри все український народ витримав випробування Другої світової та Великої Вітчизняної війн, а його перемога гідна того, щоб нею пишалися нинішнє і прийдешні покоління нашої держави.

    ВідповістиВидалити
  38. 9)У повоєнні роки зростав освітній рівень працюючої молоді. В республіці склалася мережа шкіл для робітничої і сільської молоді. На багатьох підприємствах відкривалися вечірні та заочні школи. Наприкінці ІV п'ятирічки в УРСР налічувалося 630 шкіл робітничої та 1333 сільської молоді. У 1950 році їх закінчили понад 37 тис. працюючої молоді. За період ІV п'ятирічки відновилася діяльність вищої школи республіки. Окрім відбудови зруйнованих у роки війни вищих навчальних закладів, відкривалися нові (університет - в Ужгороді, сільськогосподарський інститут - у Львові, медичний інститут - у Станіславі та інші). Поступово зміцнився науково-педагогічний потенціал вищої школи, зростала кількість студентів. До вищих навчальних закладів західних областей України партійні органи масово напрівляли молодь зі східних регіонів республіки. Викладання у більшості університетів та інститутів здійснювалося російською мовою. У повоєнні роки у вищій школі було введено обов'язкове викладання основ марксизму-ленінізму. Повоєнний період виявився для української науки складним. У 1945 р. в республіці функціонувало 267 наукових установ, що становило близько 83% довоєнної кількості. Водночас з відновленням наукових центрів перебудовувались інститути і лабораторії та створювались нові. Зокрема, у 1947 р. на основі Інституту енергетики АН УРСР були створені інститути теплоенергетики і електротехніки. У 1949 р. почав діяти Інститут використання газу в комунальному господарстві та промисловості. Проте головною науковою установою республіки залишалася Академія наук УРСР, яку очолив видатний вітчизняний вчений-біолог О. Палладін.

    ВідповістиВидалити
  39. Перше запитання.

    22 червня 1941 р.- Німеччина напала на СРСР,через те,що Сталин і слухати про це не хотів,називаючи резидентів дезінформаторами, і тільки під вливом беззаперечних доказів погодився відправити війська на кордон,але цей наказ вже міг влинути на ситуацію.
    22 липня 1942 р. німецькі війська захопили останнє українське місто Свердловськ.
    Протягом одного року вся територія України була окупована нацистами. Україну розподілили на кілька зон:
    Рейхскомінсаріат " Україна",
    Дистрикт " Галичина",
    Губернаторство "Трансністрія",
    Зона військової адміністрації.
    Україна стала аграрно-сировинний предаток рейху.Було вивезено 9.2 т зерна,622 тис. т м'ясных продуктів ,950 тис. т олії,400 тис. т цукру, 3.2 млн т кортоплі ,2.5 млн. т кормів для худоби та багато іншої продукції також вивозити чорнозем.
    Залучали людей до трудової повинності 14 до 65 років.Впровадили " Новий Порядок".
    На тереторії України діяло 180 концентраційних таборів,також деякі перетворили на "фабрику смерті" До концетраційних таборів потропляли не тільки війсковополонені,а й мільйони мирних жителів. Всього нацисти знащили 1.5 млн. військовополонених.Вроваджували політику голокосту тільки в 1941 року нацисти вбили у Бабеному Яру 33 731 євреїв.
    Активно проводили " онімечення " українських земель.В літку 1942 р. в Вінницю переселили 10 тис. німців.
    Разом з онімеченням почалось виселення українців. 2.4 млн чоловік і жінок вивезли з України в Німеччину,як острайбаторів.
    Становище людей було пригнічене,не було медичної допомоги,великі податки,важка праця,голод та інше майже повністю знесилило українців.

    ВідповістиВидалити
  40. Друге питання

    За умови війни влада почала проведення заходів мобілізації людских ресурсів и матеріально-технічних засобів:
    1) За липень 1941 було призвано до армії 2.5 млн осіб .
    2) Створення народного ополчення з громодян,які не підлягали призову за віком або станом здоров'я, вступило до ополчення понад 1.3 млн осіб віком від 18 до 60 років.
    3) Створення винищувальних батальйонів з цивільного населення на прфрантових районах з метою парашутних десантів та диверсійних груп ворога. на 1974 р. нараховувалося 374 тис. ос.
    4) Відкрилися курси військової справи. Відвідування занять було обов'язковим для всіх чоловіків у вільний час.До кінця 1941 р. 50 тис. жінок пройшли підготовку на курсах сандружинниць.
    Одночас здійснювалась перебудова народного господарства на воєнний лад.Більшисть машинобудівних заводів перейшли на збройний випуск.Відповідно до вказівок СРСР в Україні здійснювалась тактика " спалиної землі"- не залишати ворогу нічого що довелося залишити під час відступу.
    Затоплювали шахти Донбасу ,зірвали всі 54 домни республіки ,руйнували залізниці,лінії зв'зку тощо.
    Також проводилась евакуація до східних районів СРСР,якій підлягали:
    1) Найважливіші промислові цінності,цінні сировинні ресурси та продовольство
    2) Кфаліфіковані робітники,інженери,службовці разом с підприемствами,населення,в першу чергу молодь,здатна до військової служби,партійні працівники.
    З України не було вівезено близько тисячі заводів,30 тис. тракторів,125 млн пудів зерна,6 млн. голів худоби .
    З республіки виїхало понад 4 млн осіб.

    ВідповістиВидалити
  41. Третє питання

    1) Ост - це депортація слов'янського населення до Сибіру ,на їх місце окупанти збиралися переселити німців.
    Слов'нське населення ,яке не можно було використовувати як трудові ресурси,планувалося знащати
    2) Онімечення масове заселення українських земель німцями,або інших національностей з " германського
    кореня"
    3) Новий порядок- така назва мала знаменувати відмежування від усього того,чо робилося комуністичною владою.Нацисти повернули окремі підприемства колишнім власникам,дозволили приватним особам відкривати магазини,ресторани,майстерні.Водночас німецька влада роздавала людям продукти харчування.
    4) Фольксдойчі - це етнічні німці
    5) Остарбайтер - це люди які їхали на роботу до " прекрасної Німеччини",але були обмануті і приречені на
    важку нестерпну працю.
    6) Голокост - план знищення єврейского та циганського населення,війсковополонених,комуністів,українських нацианолістів та інших під час другоі світової війни в Україні.
    7) Комендантська година - заборона з'являтися місцевим мешканцям на вулицях з 18-ї години до 5-ї ранку,порушників розстрілювали.
    8) Концтабір- це табір-в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.

    ВідповістиВидалити
  42. П'яте питання
    -Харків
    Війська степового фронту розвивали наступ на Харківському напрямку. З 8 по 11 серпня 1943р. було звільнено 30 населених пунктів. Просуваючись,радянські війська оточили Харків з трьох сторін. Щоб не дати гітлерівцям можливості зруйнувати місто, командуючи фронтом генерал І.Конєв віддав наказ про нічний штурм. для німців це виявилося повною несподіванкою і 23 серпня 1943 р. на 11 годину ранку Харків було звільнено.
    -Донбас
    З 13 серпня по 22 вересня 1943р. радянські війська Південного фронту під помандуванням Ф. Толбухіна провели Донбаську операцію, звільнивши Дибальцеве, Єнакіеве, Горлівку , Макіївку та ін. пункти Донбасу.

    ВідповістиВидалити
  43. Четверте питання

    Радянській рух опору в Україні.
    Змыни почались, коли 1942р. був створенний центральний український штаб партизаньского руху(УШПР),який очолив очолив Т.Строкач.Український партизаньский штаб розгорнув велику роботу об'еднання та організацій партизаньского руху в Україні.У партизаньскі райони літаками перекидались: зброя,боєприпаси,медикоменти,підготовлені люди,поліграфічна техніка,пропагандистські матеріали.
    На середину 1943 року в Україні діяли 46 великих партизаньских з'еднань,близько 2 тис. загонів і диверсійних груп чисельностю понад 100 тис. осіб.
    Джерелами їх формувування були:
    - комуністи й комсомолці,яких щалишили в тилу ворога для підпільної діяльності
    - солдати й офіцери радянської армії,які опинилсь в оточенні
    - утікачі з німецького гетто й концтаборів
    - фахівці партизаньскої війни,місцеве населення
    Форми боротьби:
    - напади на німецькі гарнізони,військові об'екти,комунікації тощо
    - диверсії в тилу ворога
    - створення радянських районів у німецькому тилу
    - прпогадистська робота серед місцевого населення
    - рейди
    Результат Українського повстаньского руху за часі війни:
    - знищено 500 тис. німецьких окупантів та їхніх пособників
    - 407 німецьких гарнізонів,комендатур,поліцейських установ
    - 5 тис. ешалотів
    - 1.5 тис танків
    - 200 літаків
    - 600 мостів тощо.
    Брали активну участь в битвах в районах Курської дуги,приймали вучасть в операції " Концерт"
    У Радянському Русі опору в Україні взяли участь від 100 тис. до 500 тис.,партизан.
    Україньский національний рух опору.
    Ще напочатку нападу на СРСР за домовністю між німецькими спецслужбами з оунівців було створенно два батальйони " Нахтишаль" та " Роланд ".У травні 1941 року був сформований батальйон "Роланд",один з двох бойових підрозділів " Дружини українських націоналістів"Німці поставили завдання українським підрозділам,в одночас вони намагались просуваючись услід за німецькими фронтовими частинами,здійснювати агітацію серед населення за самостійність,намагались створювати органи місцевого самоврядування та поліцію,думала що це сприяє на відновлення української державності.
    -30 червня 1941 року у захопленому німцямі Львові за ініціативою ОУН(Б) було скликано громадські збори,які проголосли відновлення Української держави.Прем'єром національного уряду став Я. Стецько.Але окупаційна адміністрація не визнала Акта проголошення Української держави і висунула вимоги до керівництва ОУН відкликати цей документ,а коли ті відмовились,заарештували С.Бендеру, Я.Стецька.
    - серпень 1941 р. створення української міліції " Поліська Січ" Тарасом Бульбою-Боровцем
    - ОУН(М) відмежувалась від львівської акції бендеревців і продовжувала курс на співпрацю з нацистським керевницством,сподіваючись ,ща в майбутньому німці врахують українські інтереси.
    - 1941 р. Німці провели репресії проти ОУН(Б) та ОУН(М),після того на прикінці 1941 ОУН(Б) проголосила курс на боротьбу з гітлеравцями.
    - кінець 1941 р. розброення та ліквідація "Поліської Січі",але бульбівці не підкорилися німцям і розосередили свої загони по лісах
    - 1942 у нелегальне становище перейшли й ОУН(М)
    - 14 жовтня 1942 р. створена українська партизаньска армія ОУН,який ства основою (УПА)
    - формування УПА діяли на Поліссі,Волині та Галичині.
    Український рух опору внес багатий внесок в національне відродженя та боротьбу з німцями,який зіграв дуже велику роль у визволені України !

    ВідповістиВидалити
  44. Шосте питання

    Суперечливість стратегії ОУН та УПА полягала в тому,що ОУН- це громадсько-політичний рух,що ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави,її збереження та розвиток,не силовими діями,а шляхом агітацій та створення органів місцевого самоврядування,зробивши ставку на Німеччину,вони сподівались ,що в майбутньому німці врахують українські інтереси.А УПА- це армія,або озброєне крило українських націоналістів,яка не підкорилась і зневірилась в усіх та силою боролась проти всіх ворожих Україні сил,за самостійну Україну.

    ВідповістиВидалити
  45. Сьоме питання
    Воєнні дії на території України тривали з першого дня Великої Вітчизняної війни і до 28 жовтня 1944 р.,коли було звільнено територію укрїни- тобто 1225 дні.Саме відчайдушний опір радянської армії на території України в 1941 р. прихвів до фактичного зриву планів "блисковичної війни" нимеччини проти СРСР.Хоча територя України 22 липня 1942 р. була повністю окупована ворогом,українці продовжували битися у лавах радянської армії,в паратизанських загонах і пдпиллі,працювали на воєнному віробництві в тилу.Жертвами окупаційного режиму стали близько 4 млн. мирних громодян України.визволення території Укріїни розпочалося 18 грудня 1942 р. Ворого чинив завзятий опір ,розгорілись кровопроливні бої.На території України було зосереджено понад 60% сил гітлерівської Німеччини.Середньодобові врати радянської армії під час звільнення України складали 68 тис. чоловік.Загальна врата за 1943-1944 рр.склали 3.5 млн чол. не менше 50 % особового складу військ,які билися з гітлеравцями в Україні ,були її мешканцями.У лавах радянської армії воювали понад 7 млн. українців . Кожет другий з них загинув нвфронті ,кожен другий з тих,хто залишився живим,став на все життя інвалідом.Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національну групу.Серед вищих офіцерів ,зокрема командуючих фронтів та армії,було чимало українців.Найвідоміші з них: А. Єрьоменко,С.Тимошенко,Р.Малиновський,М.Ватутін,І.Черняхівський,П.Рибалко,К.Моксаленко,П.Жмаченко,С.Руденко,І.Кириченко та інші. Ратний подвиг багатьох українців на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни відзначений нагородами.Серед них-2072 удостоєні звання Героїв Радянського Союзу, 32 українці-двічі.А лботчик-вишищувач Іван Кожедуб став тричі Героєй Радянського Союзу.Багато представників української землі стали і повними кавалерами ордену Слави. 3.7 млн. орденів і медалів,вручених солдатам і офіцерам радянської армії, 2.5 млн. одержали жителі україни.
    В той же чам не треба забувати і про бійців УПА(через лави яких пройшло блізько 500 тис.чол.),які теж бородись за незалежність своєї Батьківщини і не хотіли миритися з пануванням на її території тоталітарних режимів.Перемогою над гітлерівською Німеччиною укріїнці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу: на заводах,копальнах,в колгоспах,лабораторіях,навчальних закладах тощо.

    ВідповістиВидалити
  46. Восьме питання

    Важким випробуванням для населення республіки у період повоєенної відбудови став голод 1946-1947 рр.
    Причини:
    - дуже поганий стан СГ після війни
    - зруйновано 30 тис. колгоспів,радгоспів і МТС
    - зрйновані тисячі сіл,з яких понад 250 розділили долю Хатині.
    - скоротилось поголів'я худоби,коней залишилось 30 % довоєннох кількості,великої рогатої худоби 43%,овець і кіз 26%,свиней 11 %
    - значно постраждали тракторні і комбайнові парки
    - дуже сільна засуха й холод в період в один рік,який просто знищив врожай
    - підписання угоди про поставки 500 тис. т. зерна до франції і країн Західної Європи,коли 150 тис. т. зерна могли врятувати населення республіки від голоду
    Наслідки:
    - УСРС втратило близько 1 млн. населення
    - Посилились суспільно-політичні протиріччя у республіці ,що негативно вплинуло на моральний стал людей
    - Ускладнення відбудови промисловості та СГ.
    - 900 тис. хворі на дистрфію
    - були випадки людоїдства та трупоїдства

    ВідповістиВидалити
  47. Дев'яте питання

    У повоєнні роки розширилась мережа науково-дослідних установ,збільшилась чисельність наукових кадрів.У березні 1944 р. повернулась з евакуації Академія наук України.Вже у вересні 1944р. у її складі було 24 науково-дослідних інститути,в яках працювало 50 академіків і 63 члени-кореспонденти .А в середині 50-х років у складі АН Україна були 81 академік та 100членів-кореспондентів.У повоєнні роки було внесено зміни в організацію наукових досліджень.Якщо в 1945 р. налічувалося 267 науково-дослідних установ ,то в 1950р. 462,було створено понад 30 нових інстетутів-радіофізики та електроніки,фізико-технічні.Попри всі морально-психологічні реперсії,українські вчені збагатили науку фундаментальними розробками,виноходами й відкриттями.Зокрема багато було зроблено для розвитку ракетної техніки,космонавтики,використання,атомної енергії.Песних результатів було досягнуто літературознавцями,мовознавцями,етнознавцями,мистецтвознавцями,економістами,філософами,правознавця-
    ми.робота останніх зосереджувалась у створеному в 1946р. Інституту філософії.
    Науковці зібрали рукописи Т.Шевченка.Марка Вовчака,М.Коцюбинського та багатьох інших видатних письменників.Особливу пильну увагу партійне керівництво приділяло вивченню вітчизняної історії.

    ВідповістиВидалити