Вступ.

Деякі  заавдання, будуть  викладатися  для  дистанційної  освіти, тому  ви  можете  виконувати  їх вдома,  якщо  за  якихось  причин  не  були  на  уроці

Заповніть таблицю «ПРОЦЕС УРБАНІЗАЦІЇ У СВІТІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.»,  використовуючи додаткову  інформацію  і  підручник  (рівень стандарту, вступ)

регіон	Кількість населення	Національний склад населення	Співвідношення сільського таміського населення	Найбільші міста регіону
Європа
Азія
Америка
Африка

Додаткова інформація:

На початку ХХст. Населення світу складало 1 млрд. 630 млн. осіб. На рубежі фсстоліть зростання кількості населення відбувалось швидкими темпами.

Водночас у декілька разів збільшилась кількість великих міст чисельністю понад 1 млн. жителів. Якщо 1850р у світі було таких міст лише два – Лондон і Париж, то на початку ХХ ст. – уже 13. Кількість міських жителів зростала меншими темпами. 1900р. рівень урбанізації суспільства становив лише 13,6% .

У Європі, де у цей час проживало 290 млн.осіб, цей показник був значно вищим. Так, 1914р. міське населення у Великій Британії становило 78%, Німеччині – 50%, у Франції -42%. Найбільшим містом тогочасної Європи у світу був Лондон: 1910 р. його населення становило 4,5 млн. жителів. У Берліні  проживало понад 2,7 млн жителів, у Парижі -2,7 млн, у Петербурзі -1,2млн., у Відні та Москві -1 млн. осіб.

Нерівномірний  економічний розвиток регіонів світу призводив до активної міграції населення. Найбільш активно люди переселялися з Європи (у т.ч. з України, особливо Західної) до Північної Америки, Африки, Австралії та Нової Зеландії. У 1900-1913 рр. за океан виїхало 17, 5 млн осіб. Крім того, з Китаю – до Південно-Східної Азії, а з Індії – до Східної та Південної Африки.

Через іммігрантів активно зростала кількість населення США. За 10 років воно збільшилось на 21% - з 76,2 у 1900р. до 92, 2 млн осіб у 1910р. 40% населення США проживало у містах. Так, у Нью-Йорку проживало 3,4 млн жителів, у Чикаго – 1,7 млн, Філадельфії -1,3млн.

Через цю ж причину активно зростало населення Латинської Америки (64 млн осіб на початку ХХст.)  Переважна частина європейських переселенців оселялася в Бразилії та Аргентині. Кількість міського населення  тут становила лише 10%. Найбільшим містом став Буенос-Айрес, де 1914 р. проживало понад 1,5 млн. осіб.

На початку ХХ ст. більша половина населення Землі 58% проживало в Азії -948 млн осіб. Населення тогочасного Китаю становило близько 560 млн, Індії понад 300 млн осіб. У Японії – 50 млн.

Переважна більшість населення планети (87-90%)все ще проживали в селах. Великих міст в Азії було лише три: Токіо -1,5 млн, Калькутта – 1,1 млн та Шанхай -1,1 млн.

110 млн осіб проживало в Африці. Колоніальне панування європейців супроводжувалося винищенням корінних жителів (головним чином селян), витісненням їх на малородючі землі, експлуатацією, голодом та хворобами.

Демографічна ситуація. На початку XX ст. найбільш населеною країною був Китай. Там проживало 467 млн. осіб. У ^”Р0″1 нараховувалось близько 325 млн. осіб, в Америці – 178 млн., Африці – 13,5 млн. і в Австралії та Новій Зеландії майже півмільйо-на. У пошуках кращого життя в США та інші країни Америки переїхало чимало емігрантів з Європи та Азії. Колонії переселенців розширилися в Австралії та Латинській Америці. Протягом XX ст. населення країн Америки й Африки зростало швидкими темпами і нині значно перевищує населення Європи.