Селянський та робітничий рухи 1900-1904

Массовий селянський рух став прямим наслідком різкого погіршкення життєвого  рівня селян,  його  малоземелля та  збереження залишків кріпосництва

В умовах кризи  та  активізації соціал-демократичного  руху ширилися робітничі виступи

Причини:

-суперечливий  характер  модернізації

-численні патріархальні і кріпосницькі пережитки в соціально-економічному і політичному ладі країни

-погіршення становища селян у зв’язку з голодом 1902р.

-зниження життєвого рівня фабрично-заводських робітників у зв’язку з кризою 1903-1905 рр.

-зростання рівня безробіття

-відсутність досконалого фабричного законодавства, що давало можливість для безкарних зловживань фабрикантів і заводчиків

-зміни в свідомості робітників, посилення їхнього прагнення до організації з метою захистів своїх інтересів

-страйкова боротьба в Західній Європі

Основні виступи:

-селянські виступи на полтавщині та Харківщині у 1902р. (підпалення поміщицьких садиб, цукроварень, інших підприємств).

-масовий селянський страйк у Західній Галичині, у якому взяли участь 200 тис.селян

-першотравневий масовий робітничий страйк 1900р. в Харкові та 10-тисячна демонстрація, що проходили не лише під економічними, а й під політичними гаслами

-страйк робітників південних міст імперії, у т.ч. українських влітку 1903р.