План Шліффена

План Шлі́ффена — проект плану стратегічного розгортання німецької армії і задум ведення операцій на початку Першої світової війни Німеччиною на два фронти: проти Франції і проти Росії.

План був сформульований у пам'ятній записці 1905 р. начальником Генштабу генералом Альфредом Шліффеном. Перший удар наноситься по Франції основною масою військ (до 85% усіх сухопутних сил), головні сили яких зосереджувалися на правому крилі, через нейтральні Бельгію і Люксембург в обхід з півночі головних сил французької армії із завданням захопити Париж, відкинути французькі війська на схід, де їх оточити і знищити. Проти Росії до перемоги над Францією залишали слабкий заслон. Після розгрому Франції передбачалось перекинути значні сили проти Росії.

План Шліффена був авантюристичним, оскільки німецькі війська на заході не володіли перевагою в силах і не могли матеріально забезпечити швидкий та безперервний наступ німецьких армій. Нереальним був і задум одним ударом знищити багатомільйонну французьку армію. При здійсненні плану (в дещо зміненому вигляді) на початку війни німецькі війська зазнали поразки у Марнській битві 1914 р.

Причини  провалу

• Відмова Італії від вступу у війну: Вступ у війну Італії, партнера Німеччини з Троїстого союзу, було необхідною умовою для успіху плану. По-перше, італійська армія, висунута на кордон з Францією, повинна була відвернути на себе значну частину французьких військ. По- друге, італійський флот, об'єднаний з австрійським, представляв би серйозну загрозу комунікаціям Антанти в Середземному морі. Це змусило б англійців тримати там велику частину флоту, що в підсумку призвело б до втрати нею абсолютного панування на морі. У реальності німецький і австрійський флоти виявилися практично заблокованими на своїх базах.
• Опір Бельгії: Попри те, що бельгіська армія становила всього десяту частину від армії Німеччини, бельгійські солдати тримали оборону країни майже місяць. Німці використовували«Велику Берту», щоб знищити бельгійські фортеці в Намюр і Антверпені, але бельгійці не здавалися, чим створили загрозу провалу для німецької армії. Напад Німеччини на нейтральну Бельгію змусив багато нейтральних країн переглянути свої погляди щодо Німеччини і кайзера Вільгельма. Зокрема, саме порушення бельгійського нейтралітету, а не союзницькі договори, стали приводом для вступу у війну Великобританії.

• Мобілізація Російської армії: Мобілізація Росії проходила швидше, а захоплення Пруссії повністю збентежило німецьке командування. Ці події змусили командування перекинути ще більше людей на східний фронт. Це призвело до зворотних результатів: після перемоги в Пруссії — битві під Танненбергом на початку вересня 1914, німецька армія не вигравала битв на західному фронті.

• Залізниці у Франції: Затримка німців у війні з британцями та Бельгією, дала Франції час для того, щоб перекинути більшу кількість військ до кордонів. Німці дуже недооцінили можливість перекидання військ, і це призвело до значних затримок у просуванні до Франції. Тому до приходу німців до кордону з Францією, французи вже були готові до воєнних дій.